ідеальна системакласифікації мікроорганізмів повина грунтуватися на

ідеальна системакласифікації мікроорганізмів повина грунтуватися на

Медичні статті » Мікробіологія » Класифікація мікроорганізмів. Принципи класифікації мікроорганізмів. Систематика мікроорганізмів. Природна (філогенетична) систематика мікроорганізмів. Класифікація мікроорганізмів.

Принципи класифікації мікроорганізмів.  На відміну від вищих рослин і тварин, велика частина мікроорганізмів не здатна розмножуватися статевим шляхом. Іншими словами, у них відсутні механізми, здатні приводити до «переривчастих» видоутворення. В результаті заповнення різних екологічних ніш можуть розвиватися дівергентние еволюційні форми, але різниця між ними обумовлена лише відмінностями між екологічними нішами. Морфологія мікроорганізмів. Лектор доцент каф. мікробіології, вірусології та імунології. ПЛАН ЛЕКЦІЇ. 1. Мікробіологія, як наука. 2. 3.Основні форми бактерій, їх характеристика. Питання для самостійного вивчення: Основні етапи розвитку мікробіології. Засновники мікробіології, вірусології та імунології як фундатори головних напрямків розвитку дисципліни. Перші уявлення про виникнення заразних захворювань. Методи мiкроскопiї: темнопiльна, фазово-контрастна, люмiнiсцентна, електронна (принципи устрою, призначення, можливостi збiльшення). Для прокаріотичних мікроорганізмів окремих видів характерний активний рух за типом ковзання на твердих і плавання у рідких середовищах за допомогою джгутиків, що являють собою ниткоподібну молекулу білка флагеліну розміром до 12-18 нм. Джгутик є цитоплазматичним виростом клітини, він закладається під її мембраною. Та номенклатура мікроорганізмів та номенклатура мікроорганізмів Загальновизнаною та найбільш поширеною є класифікація бактерій. Берджі. Згідно з визначником виданим у р.  Систематика, класифікація. Та номенклатура мікроорганізмів. Мікроби – це найбільша за кількістю та дуже різноманітна за рівнем організації частина організмів, які населяють біосферу Землі. Об’єднують їх тільки малі розміри, тому систематизувати їх дуже складно. Збудники захворювань є серед неклітинних (віруси та пріони) і клітинних організмів. Останні поділяють на 2 великі групи: прокаріоти (доядерні) та евкаріоти (ядерні). Патогенні мікроорганізми зустрічаються серед бактерій (прокаріоти), грибів і найпростіших. Незліченну різноманіття видів мікроорганізмів вражає. Мікроби – це коротка назва сотень їх самих різних типів. Вони відрізняються між собою зовнішнім виглядом, будовою, умовами життя, здатністю до розмноження.  Коками називають кулясті мікроби, які можуть приймати сферичну, бобовидную, еллипсовидную або ланцетовидної форми. Паличкоподібні. Циліндричні мікроорганізми зустрічаються набагато частіше інших видів. Їх поділяють на бактерії, що не мають здатності утворювати спори (дифтерійна, дизентерійна, туберкульозна, партифозная, кишкова паличка), і бацили, здатні до створення спір (сібіреязвенная, сінна, правцева, анаеробна). Покручені. · класифікація — розподіл величезної кількості мікроорганізмів на групи (таксони); · таксономія — встановлення назв, груп організмів (таксонів), взаємного підпорядкування і меж  Отже, щоб віднести мікроорганізм до тієї чи іншої таксономічної групи, необхідно ознайомитися з основними характеристиками: визначити його форму, наявність джгутиків, капсул, здатність до спороутворення, забарвлення за Грамом, особливості обміну речовин і способи добування енергії; з’ясувати, як він впливає на середовище, в якому перебуває, і як середовище впливає на його життєдіяльність і виживання; визначити ну-клеотидний склад і послідовність нуклеотидів у молекулі ДНК. Мікроорганізми ґрунту — МІКРООРГАНІЗМИ І ДОВКІЛЛЯ — Підручник охоплює систематизоване викладення основних розділів курсу мікробіології: історичні відомості та розвиток мікробіологічної науки, морфологія та будова бактеріальної клітини, ріст  Мікроорганізми ґрунту. Учення про ґрунт створювали й розвивали. Докучаєв, П. Костичев,. Виноградський,. Вільямс та ін Виноградський по праву вважається засновником ґрунтової мікробіології. Він довів, що родючість ґрунту визначається наявністю не лише неорганічних і органічних речовин, а й діяльністю різних видів мікроорганізмів, які зумовлюють якісний склад ґрунту. Ґрунт є сприятливим середовищем для багатьох прокаріотичних і еукаріотичних організмів. – мікроорганізми використовуються для очищення навколишнього середовища від різноманітних природних і синтезованих людиною забруднювачів; – багато мікроорганізмів є збудниками захворювань людини, тварин, рослин, спричиняють псування продуктів харчування і різ-них промислових матеріалів; – мікробні угруповання слугують модельними системами для вивчення закономірностей росту біологічних об’єктів в інших дисциплінах, наприклад, генній інженерії. Мікробіологія підрозділяється на загальну, спеціальну (окремих груп мікроорганізмів) і медичну. Самостійною галуззю мікробіологічної науки є вірусологія. Якщо лабораторними дослідами не встановлено небезпечних для життя мікроорганізмів і немає загрози виникнення масових захворювань, карантин може бути замінений на обсервацію. Обсервація — комплекс заходів, спрямованих на підсилене спостереження за осередком зараження і вжиття лікувально-профілактичних і обмежувальних заходів.  Механічні методи застосовують для зменшення кількості місць перебування збудника і передбачають вологе прибирання приміщень, звільнення від пилу, витрушування одягу і постелі, фарбування, миття тощо.

Біологічні методи передбачають застосування речовин, спеціальних культур мікроорганізмів, що згубно діють на збудників хвороб, не дають їм розмножуватися. Основи класифікації та морфології мікроорганізмів: Морфологічний період розвитку мікробіології (XVII-XVIII ст.) не дав можливості класифікувати мікроорганізми, так як панував описовий період, тобто морфологічний. Протягом XIX століття був накопичений великий матеріал про різні властивості — — — Медична Бібліотека на веб-сайті medbib.in.ua Швидка Н. П. Мікробіологія. Конспект лекцій. -.: ДУЕП,2007. — 24. Морфологія та систематика мікроорганізмів. Фізіологія мікроорганізмів. Мікробіологічні основи екології навколишнього середовища. Найважливіші біохімічні процеси збудниками яких є мікроо Мікроорганізми – найбільш швидко реагуючі біоіндикатори, вони також найкраще підходять для екотоксикологічних експериментів і розшифровки біохімічних механізмів дії окремих забруднювачів на живий організм. Рослинам відводиться особливе місце при біоіндикаторній оцінці стану навколишнього середовища. У зв’язку з автотрофним характером метаболізму рослини дуже чутливо реагують на забрудненість навколишнього середовища, виявляючи високу чутливість, особливо до дії газоподібних токсикантів, а також важких металів. Принципи класифікації. Поняття про вид, різновидність, біотип, штам, клон. Прочитайте  Нумерично (чисельна) таксономія грунтується на використанні максимальної кількості зіставляються ознак і математичному врахуванні ступеня відповідності. Больщое число порівнюваних фенотипічних ознак і принцип їх рівної значимості ускладнювало класифікацію. При вивченні, ідентифікації та класифікації мікроорганізмів найчастіше вивчають такі (гено-і фенотипічні) характеристики: Морфологічні — форма, величина, особливості взаєморозташування, структура. Тинкторіальні — ставлення до різних фарбників (характер фарбування), перш за все до фарбування за Грамом. 30. Ріст мікроорганізмів на живильних середовищах. Колонія — це видимі неозброєним оком скупчення бактерій на поверхні або в товщі живильного середовища.

3Бактеріологічна лабораторія. 3Бактеріологічні дослідження. 33. Мікроскопи, лабораторний посуд. English Русский Правила. онлайн. Категории. Систематика — розподіл мікроорганізмів у відповідності з їх походженням і біологічним схожістю. Систематика займається всебічним описом видів організмів, з’ясуванням ступеня родинних відносин між ними і об’єднанням їх в різні за рівнем спорідненості класифікаційні одиниці-таксони.  У сучасному уявленні вид в мікробіології — сукупність мікроорганізмів, що мають загальне еволюційне походження, близький генотип (високу ступінь генетичної гомології, як правило більше 60%) і максимально близькі фенотипічні характеристики. Нумерично (чисельна) таксономія грунтується на використанні максимальної кількості зіставляються ознак і математичному врахуванні ступеня відповідності. Ідеальний інгібітор нітрифікації повинен у незначних дозах ефективно і вибірково блокувати окиснення амонію бактеріями групи Nitrosomonas, не впливати на Nitrobacter та інші бактерії, зберігати активність у ґрунті протягом декількох тижнів. У даний час найбільш дослідженими інгібиторами є нітрапірін (N-serve), амінотиазол, диціандиамід, карбомоілпіразол та деякі інші [70]. в анаеробних умовах за наявності органічних речовин і за участю анаеробних мікроорганізмів. Органічні кислоти і сірководень, які утворилися в результаті анаеробної трансформації решток болотної рослинності, руйнують мінеральну частину ґрунту. Насамперед руйнуються кристалічні решітки алюмо і феросилікатів. При виборі мікроорганізмів до складу заквашувальних культур для функціональних продуктів зосереджуються на критеріях, що характеризують їхні біологічні властивості, а саме: кислотостійкість та стійкість до шлункового соку і жовчі (важливого показника для виживання у тонкому кишківнику), адгезія до епітеліальних клітин, здатність до розмноження у ШКТ, антагоністична активність до патогенів (у тому числі Helicobacter pylori, і Salmonella sp., Listeria monocytogenes і Clostridium difficile.), імуностимулювальна, антимутагенна і антиканцерогенна активність. Значна увага приділяється безпечності я Мікроорганізми – найбільш швидко реагуючі біоіндикатори, вони також найкраще підходять для екотоксикологічних експериментів і розшифровки біохімічних механізмів дії окремих забруднювачів на живий організм. Поняття про класифікацію мікроорганізмів. Морфологія бактерій, їх величина та основні форми. Поліморфізм. Будова бактеріальної клітини. Мікроскопічний метод дослідження та його значення. Морфологічні критерії ідентифікації мікроорганізмів. Коротка морфологічна характеристика грибів, спірохет, найпростіших, рикетсій, хламідій, мікоплазм, вірусів.

Поняття про хімічний склад мікроорганізмів. Основні фізіологічні процеси у бактерій. Живлення, дихання, ріст і розмноження бактерій. Презентация: РІЗНОМАНІТНІСТЬ МІКРООРГАНІЗМІВ ТА ЇХНЯ КЛАСИФІКАЦІЯ ”. ✅ Посмотрите онлайн или скачайте быстро в формате PowerPoint. ➤Найдите презентации похожие на «РІЗНОМАНІТНІСТЬ МІКРООРГАНІЗМІВ ТА ЇХНЯ КЛАСИФІКАЦІЯ ”».  Отже, щоб віднести мікроорганізм до тієї чи іншої таксономічної групи, необхідно ознайомитися з основними Презентация на тему Загальна характеристика мікроорганізмів. Їх класифікація та морфологія, предмет презентации: Биология. Этот материал содержит 33 слайдов. Красочные слайды и илюстрации помогут Вам заинтересовать свою аудиторию. Для просмотра воспользуйтесь проигрывателем, если материал оказался полезным для Вас — поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте наш сайт презентаций ThePresentation.ru в закладки! Главная. Биология. Загальна характеристика мікроорганізмів. Їх класифікація та морфологія.

Вивчення морфології мікроорганізмів лежить в основі мікроскопічного методу діагностики інфекційних хвороб, який ґрунтується на виявленні бактерій у патологічному матеріалі за допомогою мікроскопа. При цьому можна визначити морфологічні та тинкторі-альні ознаки. Цей метод застосовують для підтвердження клінічного діагнозу сифілісу, гонореї, туберкульозу тощо або постановки орієнтовного діагнозу у разі захворюваності на дифтерію, правець, анаеробну газову інфекцію. Дихання мікроорганізмів — біологічне окислення субстрата з виділенням необхідної для метаболізму енергії. За типом дихання мікроорганізми діляться на три основні групи: аероби, анаероби, факультативні анаероби/аероби.

Розмноження бактерій відбувається шляхом простого поперечного ділення клітини. Культивування мікроорганізмів здійснюють при створенні ряду умов з урахуванням типів живлення, дихання і швидкості розмноження. Швидка Н. Найважливіші біохімічні процеси збудниками яких є мікроо Вплив факторів зовнішнього середовища, складу поживного середовища на зростання мікроорганізмів визначають, спостерігаючи за показ-ником біомаси чи кількістю клітин саме під час експоненційного росту. III. Фаза сповільненого росту. Настання цієї фази зумовлене якісними змінами споживного середовища (споживання поживних речовин, накопичення продуктів метаболізму, дефіцит кисню, зміна рН). Клітина реагує на цю зміну інтенсивності синтезу РНК, білка, полісахаридів та інших компонентів. IV. Стаціонарна фаза настає тоді, коли кількість клітин перестає збіль-шуватись, тобто характеризується рівноваг Прокаріотні мікроорганізми можна поділити на дві групи – грампозитивні та грамнегативні. Така назва з’явилася після запропонованого у 1884 р. Датським вченим Г.Грамом диференціального методу забарвлення бактерій, за яким одні бактерії забарвлюються у синьо-фіолетовий колір (грампозитивні), а інші бактерії забарвлюються у червоний або рожевий колір (грамнегативні).  Наприклад, дві поділки об’єкт-мікрометра (20 мкм) відповідають п’яти поділкам окуляр-мікрометра, тобто, одна поділка окуляр-мікрометра дорівнює 4 мкм (20:5). Якщо тепер на предметний столик мікроскопа помістити препарат з клітинами мікроорганізму і роздивлятися його при тому ж збільшенні, то можна визначити розміри клітини. Природні середовища проживання більшої частини мікроорганізмів – вода, ґрунт і повітря. Число мікроорганізмів, що мешкають на рослинах і в організмах людини і тварин, значно менше. Широке поширення мікроорганізмів пов’язане з легкістю їх. 4. переміщення по повітрю і воді; зокрема, поверхню і дно прісноводних і солоних водойм, а також кілька сантиметрів верхнього шару грунту рясніють мікроорганізмами, що руйнують органічні речовини. Менша кількість мікроорганізмів колонізує поверхню рослин, шкіру і волосяний покрив, а також деякі внутрішні порожнини тварин (шлунково-кишковий тракт, верхні >Систематика — розподіл мікроорганізмів відповідно до їх походженням і біологічним подібністю.Систематика займається всебічним описом видів організмів, з’ясовуванням ступеня родинних взаємин з-поміж них й об’єднанням в різні за рівнем кревності класифікаційні одиниці-таксони. Основні питання, розв’язувані при систематики (три аспекти, три кити систематики)- класифікація, ідентифікація і номенклатура. Класифікація — розподіл (об’єднання) організмів у відповідність до їх загальними властивостями (подібнимигенотипическими іфентипическими ознаками) різноманітнітаксонам. > Роль мікроорганізмів у перетворенні різноманітних речовин у природі надзвичайна, оскільки в результаті їх життєдіяльності відбувається перетворення органічних і мінеральних речовин у грунті, що має важливе значення для розвитку зелених рослин. У грунті та природі в цілому на долю цих найменших живих організмів припадає переважна частина біохімічних перетворень. Всі процеси у грунті знаходяться у тісному зв’язку з грунтовою мікрофлорою. У безупинному циклі перетворень: мінеральні речовини — зелені рослини — тварини — мікроорганізми — мінеральні речовини — вирішальна роль належить мікробам. Дія хімічних і фізичних екологічних факторів на мікроорганізми. Вплив температури, реакції середовища, висушування, випромінювань, ультразвуку, атмосферного та осмотичного тисків, хімічних речовин різних класів.

Механізм ушкоджуючої дії названих факторів. 15. Тема Антисептичні засоби. Антисептичні засоби. Розробка наукових принципів антисептики (І.Земмельвейс,.Лістер).

Антисептичні засоби, механізми дії.