класифікація фізичних вправ фізеологія

класифікація фізичних вправ фізеологія

КЛАСИФІКАЦІЯ — Це розподіл фізичних вправ по групах, підгрупах відповідно до встановлених ознаками. Вона допомагає орієнтуватися в безлічі існуючих фізичних вправ і відбирати з них потрібні для вирішення намічених завдань. В даний час в теорії фізичної культури існує кілька класифікацій фізичних вправ: — по історичному ознакою сформованих систем фізичного виховання (гімнастика, гра, туризм, спорт); -за ознакою особливостей м’язової діяльності (Швидкісно-силові вправи; вправи, що вимагають прояву витривалості, і т. П.); — за значенням для вирішення завдань навчання (Основні вправи, вправи, Класифікація фізичних вправ. Техніка— спосіб виконання руху для вирішення рухової задачі (наприклад, метання на дальність способом «через спину через плече»). Критерієм оцінки ефективності техніки фізичних вправ є зовнішня форма (фігурне катання на ковзанах), кількісний результат (стрибки, метання, біг і ін.) або виконання рухової задачі (попадання в мету).

В техніці фізичних вправ розрізняють основу, визначальну ланку, деталі.  Фізичні вправи розподіляються і по інших ознаках, наприклад по ознаці переважного значення їх для розвитку фізичних якостей: спритності, швидкості, сили, витривалості і т.д. Кожна вправа вимагає прояву одночасно всіх якостей, але найбільшою мірою розвиває яке-небудь одне. Принципи класифікації вправ можуть бути різними. В одному випадку вибирається якийсь певний ознака — класифікатор і всі можливі вправи діляться на групи тільки за цією ознакою — це аналітичні класифікації. В іншому випадку вчені намагаються єдиної класифікації «розкласти по поличках» все різноманіття фізичних вправ. Зрозуміло, що в такому випадку в якості класифікаторів можуть виступати різні ознаки — це так звані синтетичні класифікації. Аналітичні класифікації. У табл. 1 наведені класифікатори та групи вправ, що відповідають цьому головному ознакою. №. Класифікатор. Групи фізичних вправ Разом з традиційною класифікацією фізичних вправ використовується класифікація вправ за ознакою переважного значення їх для розвитку фізичних якостей (спритність, швидкість, гнучкість, сила, витривалість тощо). Вправи впливають одночасно на розвиток усіх фізичних якостей, але більшою мірою розвивають яку-небудь одну. Наприклад, біг на короткі дистанції переважно розвиває швидкість, біг на довгі дистанції – витривалість.  У фізіології – вправи різної потужності. Крім того, вправи поділяються на природні та абстрактні (відвернені, аналітичні). Природні (ходьба, біг, їзда на велосипеді й ін.) застосовуються в повсякденному житті та в деяких видах праці. 1. Класифікація фізичних вправ. Характер впливу фізичної тренування на організм залежить, передовсім від виду вправ, структури рухового акта. У оздоровчої тренуванні розрізняють три основних типи вправ, які мають різної виборчої спрямованістю: 1 тип — циклічні вправи аеробного спрямованості, які сприятимуть розвитку загальної витривалості; 2 тип — циклічні вправи змішаної аэробно- анаеробної спрямованості, розвиваючі спільний державний та спеціальну (швидкісну) витривалість; 3 тип — ациклические вправи, що б силову витривалість.

Фізичні вправи, що застосовуються у лікувальній фізичній культурі, поділяються на вправи гімнастичні, спортивно-прикладні та ігри.

Особливо виділяються вправи в посилці вольових імпульсів до скорочення м’язів і вправи, що виконуються подумки (идеомоторные). Гімнастичні вправи. Вони являють собою штучні поєднання природних для людини рухів, розділених на складові елементи. У лікувальній фізичній культурі найчастіше застосовуються рухи окремих частин тіла, що виконуються з певних вихідних положень, із заздалегідь передбаченим напрямом, амплітудою, швидкістю, а також ступенем напруги, розсла Різноманітність форм АФК: ранкова гігієнічна гімнастика, уроки – заняття фізичними вправами в навчальних закладах, фізкультурні паузи, динамічні перерви, самостійні заняття фізичними вправами, прогулянки, загартовуючи процедури, купання, плавання, рухливі та спортивні ігри, туризм (близький і дальній), елементи спорту, спортивні змагання, спортивні свята, заняття з тваринами (дельфіно-, іпотерапія).  Метод лідирування. Метод термінової інформації. Метод суворо регламентованої вправи. Особливості методики АФК при сліпоті. Сучасні методики АФК при сліпоті. Спортивна фізіологія. Критерії класифікації фізичних вправ. Класифікації фізичних вправ: за об’ємом скорочувальних м’язів, за типом м’язових скорочень, за силою потужності скорочень. Класифікація фізичних вправ в залежності від кінематики рухів: циклічні, ациклічні.

Фізіологічна характеристика стандартних, ситуаційних і вибухових ациклічних вправ. Фізіологічна характеристика статичних вправ. Класифікація фізичних вправ за. Фарфелєм. Енергетична характеристика фізичних вправ. Класифікація фізичних вправ за енергообміном. Енергетика м’язового скорочення Енергія клітинної діяльності. Шляхи утво Фізіологічна характеристика фізичних вправ. (Лекція 2). Готовые презентации в PowerPoint для детей,учащихся школ и вузов, а также для учителей и преподавателей доступны для скачивания. Все презентации разделены на категории для удобства поиска и навигации.  Вы можете ознакомиться и скачать презентацию на тему Фізіологічна характеристика фізичних вправ. Доклад-сообщение содержит 24 слайдов. Презентации для любого класса можно скачать быстро. Під час виконання фізичних вправ необхідно дотримуватись основних дидактичних принципів: свідомість та активність, наочність, доступність та індивідуальність, систематичність і поступовість підвищення вимог. Особливо слід дотримуватися принципу розподілу навантаження між різними м’язовими групами, чергувати напруження із розслабленням м’язів і поєднувати рухи з фазами дихання. Фізіологія фізичних вправ: практикум. Спеціальність 227 «Фізична терапія, ерготерапія». Суми Сумський державний університет.  Частина І. Класифікація фізичних вправ Фізична вправа – це сукупність рухів, за допомогою яких вирішуються оздоровчі, реабілітаційні, виховні та інші завдання. І.І. Дайте відповіді на запитання (самостійна робота, виконується під час підготовки до заняття): Основою фізіологічних класифікацій фізичних вправ є: 1) _. 2) _. У лікувальній фізичній культурі найчастіше застосовуються рухи окремих частин тіла, що виконуються з певних вихідних положень, із заздалегідь передбаченим напрямом, амплітудою, швидкістю, а також ступенем напруги, розсла 1.2.

Фізіологічна класифікація фізичних вправ Фізіологічна класифікація фізичних (спортивних) вправ базується на особливостях фізіологічних змін в організмі людини (спортсмена), що виконує фізичні вправи. Знання такої класифікації дозволить викладачу фізкультури (тренеру) раціонально планувати навантаження з врахуванням. 10. особливостей розвитку втоми та відновлення працездатності після виконання вправ різного характеру і інтенсивності, сприятиме пошуку шляхів для мобілізації функціональних резервів організму спортсмена та підвищення його фізичної працездатності. Окремі фізичні вправи характе Вікова анатомія та фізіологія. Практикум. Міністерство освіти і науки України Державний заклад «Луганський національний. університет імені Тараса Шевченка» Кафедра анатомії, фізіології людини та тварин. О Боярчук, Гаврелюк. Вікова анатомія. Фізіологія. Старобільськ ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка». Вікова анатомія та фізіологія. Перший підручник з фізіології фізичних вправ „Фізіологія фізичного навантаження” був написаний в 1889 році Фернандом Ла Гранжем.

На початку 20 століття лауреат Нобелівської премії Арчибальд.В. Хіл заклав основи сучасного розуміння процесів утворення енергії при фізичних навантаженннях. Значний вклад в розвиток фізіології спорту внесли П.Ф.

Леcгафт, Н.В. Зімкін, Я.М. Коц, І.С.

Кучеров, Є.О. Яремко та інші. Важливі наукові розробки по фізіології спорту нерозривно пов’язані з історією розвитку кафедри фізіології академії фізичної культури ім. П.Ф.

Лесгафта.  класифікації фізичних і спортивних вправ; 3.

трактувати фізіологічні механізми формування рухових навиків й. розвитку фізичних якостей Тема Загальна фізіологічна класифікація фізичних вправ. Фізіологічна класифікація спортивних вправ. Тема 2. Динаміка фізіологічного стану організму при спортивній діяльності. Втома. Змістовий модуль 2. Фізіологічні основи фізичних якостей. Тема 3. Фізіологічні основи м’язової сили. Фізіологічні основи швидкосно — силових якостей. Тема 4. Фізіологічні основи витривалості. Разом з традиційною класифікацією фізичних вправ використовується класифікація вправ за ознакою переважного значення їх для розвитку фізичних якостей (спритність, швидкість, гнучкість, сила, витривалість тощо).

Наші знання про природу механізмів поведінки базуються на вченні про рефлекс, яке було розроблене понад триста років тому монахом Рене Декартом. Дослідження Декарта спрямовані як на об’єднання самої природи явищ, так і на виявлення тих конкретних механізмів, які забезпечують їх прояв, реалізацію і здійснення. Характер досліджень цього періоду зрозумілий. Задача класифікації фізичних вправ в радянській системі фізичного виховання полягає в тому, щоб згрупувати вправи за такими об’єктивними ознаками, за якими можна було б передбачити ймовірний виховний результат застосування цих вправ. Швидкісно-силові види спорту, які характеризуються максимальною інтенсивністю або потужністю зусиль (спринтерські дистанції, метання, стрибки, важка атлетика і т. п.). Презентация, доклад Фізіологічна характеристика фізичних вправ. Вы можете изучить и скачать доклад-презентацию на тему Фізіологічна характеристика фізичних вправ.  Фізіологічна класифікація фізичних вправ Загальна фізіологічна класифікація фізичних вправ будується на підставі таких характеристик: об’єм активної м’язової маси (локальні, регіональні, глобальні); тип м’язових скорочень (динамічні, статичні); сила і потужність скорочень (силові, швидкісно-силові та на витривалість); за витратами енергії (енергетичною потужністю – легкі, середні, важкі, дуже важкі); залежно від механізмів енергозабезпечення (анаеробні, аеробні). Слайд 12. Описание слайда Фізіологія сенсорних систем. Види аналізаторів. Властивість та класифікація рецепторів. Механізм сприймання у рецепторах, передача інформації та аналіз в центрах. Адаптація рецепторів.  Ризик при виконанні фізичних вправ в умовах низької температури. М’язова діяльність в умовах зниженого тиску. М’язова діяльність в умовах високогір’я. Характеристика фізичних вправ. 2.2 Історичний аспект та поява фізіології вправ. 2.3 Фізіологія фізичних навантажень та інші галузі. 2.4 Фізіологічна характеристика статичних зусиль. 2.5 Фізіологічні характеристики циклічних вправ. 2.6 Фізіологічна характеристика ациклічних вправ.

Висновки. Список використаної літератури.  Він ніби завершив перший період історії розвитку рефлексу, надавши йому таку чіткість і такий фізіологічний зміст, який вже не змінювався класиками вчення про рефлекс аж до XIX ст. Головною заслугою Вітта став відхід від поняття »вплив нерва», розрахований на ось що: якщо фізіолог ще сьогодні не знає, як здійснюється цей «вплив», то він, без сумніву, знайде його в майбутньому. Вплив фізичних вправ на хворих людей вивчає лікувальна фізкультура. ФС вивчає механізми розвитку натренованоcті у юних і дорослих спортсменів, жінок-спортсменок, а в останні часи і у інвалідів-спортсменів, що зближає її з ЛФК. Спортивна фізіологія має такі розділи: Фізіологічна класифікація і загальна характеристика спортивних вправ. Характеристика функціональних станів, які розвиваються під час. спортивної діяльності: передстартові стани, розминання, впрацьовування, стійкий стан, втома, відновлення.

Таким чином, спортивна фiзiологiя є похiдною фiзiологiї фiзичних вправ.

стресу довготривалого навантаження. Спортивна фiзiологiя видiлилась з фiзiологiї фiзичних вправ. Вона використовує данi фiзiологiї фiзичних вправ для вирiшення проблем спорту. продуктiв харчування, яка необхiдна м’язам, щоб розпочати i пiдтримати рух.  Знання класифiкацiї фiзичних вправ має теоретичне i практичне значення. Адже фiзичнi вправи, що вiдрiзняються одна вiд одної, наприклад, своєю структурою, впливають на органiзм людини неоднаково. За характером режиму дiяльностi м’язiв роботу прийнято дiлити на динамiчну i статичну. Під класифікацією фізичних вправ розуміють розподіл їх на групи та підгрупи, виходячи з певної ознаки.

Вона полегшує вихователю орієнтування у виборі фізичних вправ для вирішення певних завдань фізичного виховання. В основу з найбільш загальних класифікацій покладено систему засобів фізичного виховання та методи їх застосування: гімнастика, ігри, спорт та туризм. Кожна з цих груп має свої специфічні ознаки і розподіляється на класифікаційні підгрупи. Гімнастика — один з найбільш поширених засобів фізичного виховання. Предмет і завдання фізіології фізичних вправ. Фізіологія — це наука, яка вивчає процеси життєдіяльності та механізми їх регуляції в клітинах, тканинах, органах і системах, в цілісному організмі на різних етапах онтогенезу, в умовах спокою та активності, а також у взаємодії з навколишнім світом.

Фізична культура сприяє розвитку фізіологічних функцій організму. Наші знання про природу механізмів поведінки базуються на вченні про рефлекс, яке було розроблене понад триста років тому монахом Рене Декартом Дослідження Декарта спрямовані як на об’єднання самої природи явищ, так і на виявлення тих конкретних механізмів, які забезпечують їх прояв, реалізацію і здійснення Характер досліджень цього періоду зрозумілий Декарт, розробивши всі сторони душевної діяльності, поставив акцент, головним чином, на машинних автоматизованих актах як таких, що найлегше укладаються в фізико-математичних законах Він дав загальний аспект рефлекторної діяльності, але при Кафедра теорії, методики та організації фізичної підготовки і спорту. Програма навчальної дисципліни. 1.2.03 фізіологія людини.  фізіологія – наука, що вивчає закономірності функціонування живих організмів й окремих їх структур (клітин, тканин, органів і функціональних систем); функціональна система – це тимчасове поєднання органів різних фізіологічних систем; фізіологічна система – постійне поєднання органів для виконання певної фізіологічної функції  Фізіологія м’язової тканини. Скелетні м’язи: класифікація скелетних м’язових волокон, функції та властивості скелетних м’язів, механізм м’язового скорочення. Гладкі м’язи: класифікація, будова, інервація, функції.