індивідуально авторські неологізми в творчості василя стуса

індивідуально авторські неологізми в творчості василя стуса

Поезії сповнені авторського передчуття неминучої Голгофи, готовності лишитися собою наперекір тискові, не роздвоїтися «на себе і страх», як герой його вірша «Еволюція поета». Перед нами своєрідне alter ego автора на певному етапі його становлення і водночас — об’єктивний у своїй поетичній суб’єктивності портрет доби.  Стус — поет інтелектуальний, поет читаючий, що свідомо, цілеспрямовано й критично опанував досвід світової поезії, та й не тільки поезії, багато у нього перекладів: з Рільке, Гарсіа Лорки, з Гете, Б. Брехта, П. Целяна, з Малларме, Райніса, Цвєтаєвої.  Книги Василя Стуса, що є в нашій бібліотеці: Стус, Василь. Таборовий зошит: вибрані твори упор. Стилістична палітра поезії Василя Стуса. У статті окреслено проблематику наукових праць, об’єктом дослідження яких є мова творів. Стуса, здійснено стилістичний аналіз його окремих поезій.

Ключові слова: індивідуально-авторський стиль, стиліс-тичний аналіз, мовностилістичні засоби.  мовного аспекту творчості поета, здійснивши спробу аналізу його неологізмів.  Індивідуально-авторський стиль.

Стуса постає актуальним з огляду на встановлення специфічних мовностилістичних засобів поетичного мовлення, що спонукає до аналізу різнорівневих мов-. Випуск 21. 95. Природа в творчості Василя Стуса як вияв індивідуальності митця.

Образ родини в ранніх збірках Василя Стуса. Людина і доба, людина та історія у невольничій ліриці поета (до проблеми історизму мислення). Психологічний портрет людини з її «триванням на межі» (на матеріалі листів, спогадів, поезії).  Творчість.Стуса в українській літературі — явище унікальне. Феномен поета виявився в умінні філософсько-аналітичного проникнення у внутрішню сутність людини, а ліричне переживання піднесене до рівня світорозуміння. Глибина Стусового філософського мислення дозволяє дослідникам розглядати його творчість в екзистенційному плані, віднаходити її належне місце в світовому літературному процесі. Г. О. Савчук. Творчість Василя Стуса. Навчально-методичний посібник для студентів філологічного факультету (спеціальність – українська мова та література). Харків – 2010.  Видання розраховане на філологів, які вивчають творчість. Стуса та інших поетів. Посібник може бути корисним для всіх тих, хто цікавиться лірикою. УДК 821.161.2 Стус.09 ББК 83.3 (4 укр) 6–8 Стус © Харківський національний університет імені.

Н. Каразіна, 2010 © Савчук О., 2010 © Дончик І. М., макет обкладинки, 2010. 2. ЗМІСТ Вступ. 4 Розділ 1. Життя та творчість. Стуса.

5. 1.1. Біографія. 5 1.Поетика символічного образу в творчості Василя / Про нас Замовити авторську роботу Додати в обране. МЕНЮ. На головну.  “Індивідуально-авторські прийоми в поетиці.Стуса” репрезентує способи творення автором нових слів чи нових незвичних форм відомих слів, що надають його поезії особливого звучання і колориту.

Зокрема звернено увагу на складні слова з першою основою само. Відзначено, що “самота” у Стусових віршах має філософське навантаження та символічний підтекст. Поезії сповнені авторського передчуття неминучої Голгофи, готовності лишитися собою наперекір тискові, не роздвоїтися «на себе і страх», як герой його вірша «Еволюція поета».  Стус — поет інтелектуальний, поет читаючий, що свідомо, цілеспрямовано й критично опанував досвід світової поезії, та й не тільки поезії, багато у нього перекладів: з Рільке, Гарсіа Лорки, з Гете, Б. Целяна, з Малларме, Райніса, Цвєтаєвої.  Тут своя улюблена лексика, свої поетизми — неологізми й напівнеологізми, в основі яких актуалізація архаїчних або маловживаних словоформ (голубиня, спогадування, протобажання, сніння).

Постать Василя Стуса і його творчість — це відсутність роздвоєності між поезією і людиною. Таких талантів українська література другої половини ХХ століття ще не давала історії.  Еволюція трактування творчості. Стуса (на матеріалах періодичного друку західної діаспори) досить нова і незвичайна, і метою даної статті є спроба систематизувати відібраний матеріал українських періодичних часописів зарубіжжя і на основі нього дослідити еволюцію трактування творчості поета. Мета написання статті обумовлена наступними обставинами. Василь Стус — один із найбільших українських поетів нашого століття.

Це світлий образ людини, що стала символом незламності духу, людської і національної гідності. Це самобутній поет, схильний до філософського заглиблення поетичного слова і водночас — до синтезу глибинних джерел традиційного українського образотворення й поетичної мови ХХ ст.  Але Стус виборював право «самособоюнаповнення» своєю творчістю. Ліричний герой Стусової поезії — людина внутрішньо вільна, живе, діє, незважаючи на обставини, всупереч їм.

Це дало йому змогу лишитися Людиною і Поетом, перетворити табірну дійсність на свій «Парнас». Поезія Василя «Василь Стус — поет трагічної долі. На прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» у київському кінотеатрі «Україна» Василь Стус запропонував присутнім у залі встати і цим вставанням протестувати проти арештів, які почалися тоді в середовищі київської інтелігенції. Зал встав, а Василь невдовзі сів Сьогодні ми вивчаємо його вірші. Згорьована доля Василя Стуса надає їм сили невідпорної і непереможної. Потужність його віршів помножена на скорботу його долі. І даремні потуги тих, хто намагається перепинити їм дорогу. 2) Приблизний переклад авторських неологізмів.

Особливістю індивідуально-авторської лексики Василя Стуса є те, що велика кількість його поетизмів утворена просто за допомогою додавання префіксів та суфіксів із певним значенням до існуючих загальнолітературних слів, або ж словотворення за допомогою словоскладання: І віддавався часу течії, довірившись його бентежній хвилі Адже більшість досліджень творчості. Стуса присвячені поетиці, образності та символіці його творів, а екзистенційні мотиви його творчості є ще недостатньо дослідженими. Багато праць є про індивідуальний стиль автора, екзистенційну символіку його творів, а про екзистенційні мотиви, причини, через які він звертався до них, особливості його екзистенціалізму у порівнянні з іншими письменниками є дуже мало.  Актуальність теми. Проаналізувавши і дослідивши особливості творчості. Стуса, та його зв’язок із світовою культурою, ми отримаємо цікаві факти і певну базу знань, що допоможе при подальшому або ж докладнішому вивченні такої особистості, як Василь Семенович Стус. Поетична система. Стуса поєднала різноманітні прийоми творення стилістично навантажених мовних одиниць, їхні семантичні модифікації та метаморфози, засвідчила набуття словом нових смислових відтінків із наскрізним підпорядкуванням мовно-естетичним завданням.Складність образної системи поета, його метафорики, що постає як плетиво асоціацій, філософічність і рафінованість.  Стуса поєднала різноманітні прийоми творення стилістично навантажених мовних одиниць, їхні семантичні модифікації та метаморфози, засвідчила набуття словом нових смислових відтінків із наскрізним підпорядкуванням мовно-естетичним завданням.

Поетична творчість Василя Стуса явище своєрідної (принаймні, на національному ґрунті) асиміляції поезії до філософії. В цій творчості достатньо чітко можна виділити основоположні принципи й проблеми екзистенціалізму, як-от: проблему буття, проблему вибору, проблему мислячого «я», проблему розходження людини зі світом (вона ж — проблема абсурду), принцип перспективізму, антропологічний принцип. Василь Стус завжди, протягом свого життя обстоював право залишатися собою, бути таким і поводитися так, як він почувається, і це із гуманістичних прагнень переходить у політичне переконання. Йому від при Є в доробку Василя Стуса ще один вражаючий спогад- пейзаж — поле синє, як льон: Україна бачиться поетові в синьому мареві. Вірш так і називається : «У цьому полі, синьому, як льон». Але що це за синє поле?  До публікації на сайті Освітнього порталу «Академія» приймаються нові авторські конспекти уроків; методичні розробки; сценарії виховних заходів; зразки шкільних творів та переказів, які відповідають новій навчальній програмі. Популярний ВНЗ. Київський національний університет ім. Т. Шевченка. + Василь Стус не визнає поезії без змісту, без проникнення в глибини людської душі, її психологічного й філософського світосприйняття, проникнення в довколишній суспільний лад, а головне в саму сутність стану українського народу як цілості та окремої людини в обставинах неволі. Тематика Сутосової поезії широка: інтимна особистісна лірика – любов до дружини, до сина, до матері; жахлива вбивча туга за всім рідним, а особливо за своєю землею; бунт проти неволі, розлуки; вглиблення в суть життя людини, ствердження вічності України, а також своєї власної в ній.  З роками цей мотив у творчості.

Стуса набуває більшої інтенсивності та гіркоти із загостренням людського болю.

Зібрав Василь Стус для неї вірші за п’ятнадцять років здебільшого спонтанної, вповні не усвідомленої як поетична творчість, праці.

То вірші юнацькі, ліричні, напоєні якимось пантеїстичним захопленням світом природи, величних передчуттів і слави, і кохання, і роботи до самозабуття. Жорстоке коло безнадії і відчаю невмолимо замикалося, щоб розірватися смертю на примусових роботах у таборі на Уралі в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року.  Так сталося, що в житті й творчості. Стуса грань між реальним соціальним його статусом і поезією, по суті, стерлася, і саме тому силове поле його емоційних напруг є таким притяжливим. Художницька думка поета набула особливої напруги під тиском сучасних йому обставин. Філософське наповнення поезій Василя У табірному зошиті.Стус записав: «Психологічно я розумів, що тюремна брама уже відкрилась для мене, що днями вона зачиниться за мною – і зачиниться надовго. Але що я мав робити? За кордон українців не випускають, та й не дуже кортіло за той кордон, бо хто ж тут, на Великій Україні, стане горлом обурення й протесту? Адже більшість досліджень творчості. Творчість Василя Стуса – непересічне явище не лише української, а й світової літератури. Митця одностайно називають одним із найвизначніших поетів XX століття, відзначаючи самобутність митця на рівні сучасного поетичного мислення, широкий діапазон проблематики його поезій. Проте існує аспект, якому порівняно менше уваги приділяли науковці – це питання про засоби образності у поетичному доробку Василя Стуса.  Досить часто, поряд з індивідуально-авторськими, архетипні метафори відіграють значну роль у створенні образності.

Нами виявлено їх і у творах. Стуса, але завдяки оригінальному стилю письменника, навіть архетипні метафори набувають у нього індивідуального відтінку. Василь Стус – органічний самобутній поет, схильний до філософського заглиблення й самовираження, до самодостатності поетичного слова, до синтезу глибинних традиційних джерел українського художнього образотворення. Із доповідей молодих дослідників-стусознавців представ неординарний і багатогранний образ митця:. Стус – поет: «Василю Стусу судилося стати «голосом опору і протесту». І донині він символізує борця за свободу» (Олійник Ю.); «Василь Стус гармонійно поєднав українську традицію із найкращими зразками світової спадщини.  Вона ж продемонструвала й актуальність і перспективу дослідження творчості. Стуса, а також непересічну вагомість ідейно-ціннісного спадку шістдесятників для сучасності. Євдокія Кравченко — НОВОТВОРИ У ПОЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ. СТУСА В АСПЕКТІ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ.

ЗАГНІТКА — Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць. — Літературне місто — Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс. — У статті аналізується експресивний потенціал новотворів поетичного мовлення.Стуса як риса індивідуального стилю. Особлива увага звертається на Доля відомого українського поета Василя Стуса була нерозривно пов’язана з долею рідної України. Він не забував про Батьківщину жодного дня, навіть тоді, коли відбував несправедливе і жорстоке покарання у мордовських таборах.

Любов до України була сенсом життя поета, тому Україна бачилася йому навіть у похмурих північних пейзажах. Переконливим доказом тому може бути невеличкий вірш. Стуса під назвою «На колимськім морозі калина».

Зацвіла ця калина в уяві митця навіть на чужій, непривітній землі, але зацвіла рудими слізьми. В український поезії цвіт калини уперше порівнюється зі слізьми саме у Індивідуально-авторські неологізми Стуса художньо відтворюють високу напругу внутрішнього життя, для точного і глибокого осмислення якого, здається, бракує звичайних слів. Лексичний внесок.Стуса в сучасну українську літературну мову не обмежується його власними новотворами. Поет зумів активізувати багато рідкісних, призабутих слів, у такий спосіб естетично збагативши свої тексти та стилістично увиразнивши тексти творів, наприклад: благовістувати, благостиня, вої, глас, десниця, длань, єдваб, кимвали, комоні, ладо, ліпота тощо. Василь Стус — як і Павло Тичина — умісцевлений поет; його місце в Україні — і тут вихідний пункт його поетичної мандрівки.» Справді, з Тарнавським у цьому випадку дуже важко не погодитися — оскільки все, що асоціюється з метафізичною статикою, дуже важко пов’язати з філософією екзистенціалізму. Вже хоча б тому, що в статиці не існувало б вибору. Стуса без поняття вибору уявити важко. Не будемо проставляти тут знаки «плюс» чи «мінус», але поезія Стуса значно ближча до реального оточення автора, ніж поезія Рільке. Хоча Тичину ми б і не поспішали ставити в творчості до Стуса настільки близьк Васи́ль Семе́нович Стус (6 січня 1938, село Рахнівка, Гайсинський район, Вінницька область — 4 вересня 1985, табір ВС-389/36-1 біля села Кучино, Пермський край, РРФСР) — український поет XX століття, перекладач, прозаїк, мислитель, літературознавець, правозахисник, борець за незалежність України в XX столітті. Один із найактивніших представників українського дисидентського руху. Лауреат Державної премії ім. Шевченка (1991), Герой України (2005, посмертно). Індивідуально-авторські. — 14 —. неологізми „варто розглядати як складне явище системного (реалізація словотвірних можливостей, закладених у системі певної мови) і асистемного (ненормативність, функціональна й емоційно-експресивна зумовленість, створення для ситуативних потреб) характеру” [6,. 47], тому вони не так часто поповнюють словник сучасної мови.  Вивченням неологізмів займається окрема лінгвістична дисципліна – неологія.  Автор завершує вірш своєрідним зверненням до цього неба творчості: Високе небо творчості, Ти повне ластівочості, Ти одягни чоло мені В свої священні пломені! Павличко залюблений у мистецтво, у творчість. Тести на тему життя та творчості Василя Для вдалих відповідей вам необхідно знати роботи письменника, його біографію та основні дати з життя.  Василь Стус. Тест № 61. Nataliia|Додано 01.11.2018. Тести для самоперевірки «Василь Стус. Життя та творчість». 1.

Василь Стус належав до покоління мистецтв, що має назву: А) «Розстріляне відродження»; Б) «шістдесятників»; В) «сімдесятників»; Г) «вісімдесятників». Для творчості. Стуса характерні всі перелічені мотиви, крім: А) утвердження людського «Я», бунту особистості проти системи; Б) осмислення уроків української історії, трагічних помилок предків; В) мужнього старждання, нерозкаяності; Г) християнського смирення. Василь Стус — один із плеяди талановитих митців літературного процес 60-х. Його творчість має надзвичайне значення для всієї української літератури На жаль, за радянської влади жодна людина не мала права вільно висловитися,; розказати про свої думки, тим більше не було можливості безпечно розповіст комусь про злочини влади, про вбивства невинних людей мистецтва, талан витих вчених, про штучні голодомори та інші страхіття.  Поезія Василя Стуса років за слання — ніби оповідь про злочинний режим, про страждання волелюбної сил” ної людини, про тиск на кожну особистість, що виділяється з сірої маси. Окрі справжньої художньої довершеності поезії Стуса, його твори мають неабия значення і в цьому аспекті.